Я завжди був прихильником того, що сам впораюся з усіма завданнями й питаннями, але подорослішавши, я повернувся до ролі учня і кожного у своєму оточенні сприймаю як учителя.
Роботу з коучем вважав слабкістю і дурістю.
За рекомендацією друга, який був вражений після зустрічі з Вами, я зрозумів, що з Вами треба подружитися.
Він дуже сильний підприємець, і його відгук змусив мене переосмислити мій погляд на це питання.
Я прийшов до Вас із цікавості, і вже після першої сесії та знайомства зрозумів, що є над чим працювати, і перший запит з’явився сам собою.
Для мене це — налагодження контакту із собою, до вирішення якого ми впевнено рухаємося.
Що мені подобається найбільше у нашій роботі: іноді я не знаю відповідей на питання, які мене хвилюють, і не чекаю готових рішень від Вас, але Ви завжди ставите правильні запитання, які показують інший шлях вирішення задачі, дозволяють подивитися на все з іншого боку — і я приходжу до відповіді сам.
Багато інсайтів, головний із яких — синдром «славного хлопця», утопія завжди намагатися, щоб усім було добре.
Сподобалася Ваша цитата:
«Кожного разу, коли людина обирає себе, люди, які з нею взаємодіють, починають обирати себе».
Це сильно, і воно працює на практиці.
Ви допомогли моєму близькому другові, інсайт, який я виніс із розмови з ним, змусив мене швидко подорослішати — і я радий цьому, адже підсвідомо це питання мене турбувало.
Радію, як я зараз дивлюся на свої стосунки з сином і дітьми.
Я ніби жив, щоб бути постійним прикладом і думати, що про мене скажуть діти, але прийшов до того, що важливіше — що я думаю про себе і свої вчинки, а діти, якщо захочуть, візьмуть приклад.
Класно ми з Вами проговорили питання заздрості, прощення та багато іншого нового, що ще попереду.
Я навчаюся у Вас щирості, яка підкуповує, і з нетерпінням чекаю наших філософських розмов раз на тиждень.